Освітня програма 10-11 клас

Освітня програма школи  ІІІ ступеня

1. Загальні положення 

 Освітня програма Ліцею складена на основі  Типової  освітньої програми, затвердженої  наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої  освіти ІІІ ступеня» (у редакції наказу МОН від 20.06.2025 №890 зі змінами) .

 Освітня програма школи  ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

 Освітня програма профільної середньої освіти  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти .

2. Загальний обсяг навчального навантаження,  орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти  для 10-11 класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів– 1330 годин/навчальний рік., для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи ІІІ ступеня.

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години  вивчення базових, вибірково-обов’язкових та профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Ліцей для складання власного навчального плану вибрав  запропонований другий варіант організації освітнього процесу.

Другий варіант (таблиця 1) містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Економіка», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України». 

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. 

Частину навчальних годин обох варіантів навчальних планів призначено для забезпечення профільного спрямування навчання у старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

– профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

– курси за вибором, до яких належать спеціальні й факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає школа, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо. 

У процесі складання власного навчального плану  було враховано такі фактори:

-профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей; 

-кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів і кількості годин, передбачених на профільні предмети; 

-у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, Ліцей може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів. 

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання.  Учні, які навчаються за профілем математичного спрямування, можуть удосконалювати знання з української мови, а учні, які здобувають освіту за певним суспільно-гуманітарним профілем, можуть розширювати  знання з математики, опановуючи відповідний факультативний курс. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом. 

Ліцей,  при складанні своїх навчальних планів,  збільшив кількість годин на вивчення базових або профільних предметів за рахунок додаткових годин.

Щоб  уникнути перевантаження учнів, необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у Ліцеї, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти, зміст навчальних предметів, логічна послідовність їх вивчення.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; мистецтво; математика; природознавство; технологія; здоров’я і фізична культура. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах, затверджених Міністерством освіти і науки України. Перелік програм подано в таблиці 3. Тексти навчальних програм розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України. 

В рамках навчальних програм подано такі аспекти: очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти); пропонований зміст предмета; реалізації в змісті предмета наскрізних змістових ліній; внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета). Типова освітня програма забезпечує досягнення учнями/ученицями результатів навчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетенцій, визначених Законом України «Про освіту».

4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. 

Необхідною умовою формування компетентностей є метод навчання, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків і наскрізних змістових ліній. Навчання за наскрізними змістовими лініями  реалізується насамперед через організацію освітнього середовища; окремі предмети, роль яких при навчанні за наскрізними лініями різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною змістовою лінією; предмети за вибором; роботу в проектах; позаурочну навчальну роботу і роботу гуртків. 

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожного предмета, досяжні, якщо використовувати діяльнісний підхід, проблемне навчання, проєктні технології, ситуаційні вправи, інтерактивні форми, роботу в парах/групах змінного складу тощо. 

Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків, практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проєкти (дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії, віртуальні подорожі тощо. 

Вибір форм і методів навчання вчитель/вчителька визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення  конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. 

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011p. № 329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11 травня 2011 р. за № 566/19304) та Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21серпня 2013 р. № 1222. 

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. 

Здобувати профільну середню освіту можуть особи, які завершили здобуття базової середньої освіти.

 Таблиця 1

Орієнтовний навчальний план

для 10-11 класів 

Таблиця 2

                          ]

Перелік навчальних програм 

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня